Затверджено Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Андрій Кобільник, Наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №632 затверджено Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків (далі – Наказ №632). Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 02 серпня 2017р. за №948/30816 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування – 15 вересня 2017 року (бюлетень «Офіційний вісник України» від 15.09.2017 №72). Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Арешт майна може бути повним або умовним та полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у п.94.5 ст.94 гл.9 розд. II Податкового кодексу України.
Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Рішення про застосування арешту майна платника податків та рішення про накладення арешту при тимчасовому затриманні майна приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.
Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:
платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).
 
Внесено зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів нерезидентів - інвесторів у цінні папери
 
Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 07 вересня 2017 року №2146-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів нерезидентів - інвесторів у цінні папери» уточнено, що не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов'язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, або у вигляді інших доходів за державними цінними паперами, що виплачуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або у вигляді процентів, сплачених нерезидентам за отримані державою або до бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі Нацбанку, або за кредити (позики), які отримані суб'єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями (пп.141.4.10 п. 141.4 ст.141 Податкового кодексу України).
Закон набрав чинності 10 вересня 2017 року – з дня, наступного за днем його опублікування в газеті «Голос України» від 09.09.2017 №166.
 
При передачі житлових будинків з балансу комунального підприємства ОСББ різниця для коригування фінансового результату не виникає
 
Державна фіскальна служба України в листі від 15.08.2017р. №17901/6/99-99-15-02-02-15 надала роз’яснення щодо оподаткування операцій з передачі будинків з балансу комунального підприємства на баланс об'єднання співвласників багатоквартирних будинків.
Згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Таким чином, об'єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений за правилами бухгалтерського обліку, відкоригований на різниці відповідно до Кодексу.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку – це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (ст.1 Закону України від 29 листопада 2001 року №2866-III «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон №2866).
Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління (ст.12 Закону №2866).
Згідно з п.5 ст.13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року №417-VIII, у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок.
Відповідно до п.1 ст.1 Закону України від 24 червня 2004 року №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд – власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Управитель – особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.
Таким чином, при передачі житлових будинків з балансу комунального підприємства, яке не є власником таких будинків, в оперативне управління ОСББ для їх утримання та експлуатації без переходу права власності на такі будинки до ОСББ, різниці для коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток у комунального підприємства не виникають.

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram
http://joxi.ru/82Q4PW8IjpQ3Lm