Олександр Зінченко: Рівень кретинизму у Польщі набуває небезпечних значень

До польського Сейму внесений законопроект, який дозволяє посадити на термін до 3-х років за заперечення участі українців у Голокості.

Про це у розповів історик-публіцист Олександр Зінченко, повідомляє «Обозреватель».

Ст 1. п.2а: «Злочинами українських націоналістів та українських формацій, що колаборували із ІІІ Рейхом, у визначенні закону, є дії, здійснені українськими націоналістами у 1925-1950 роках, які полягають у застосуванні насильства, терору або інших форм порушення прав людини проти як окремих особистостей, так і груп населення, а особливо – проти населення польського. Злочином українських націоналістів та українських формацій, що колаборували із ІІІ Рейхом є також участь у винищенні єврейського населення та геноциді громадян ІІ Речіпосполитої Польської на теренах Волині і Східної Малопольщі».

Доповнення статті новими положеннями дозволяє поширити санкції передбачені іншою статтею чинного закону:

Ст 55. «Кримінальна відповідальність за публічне і всупереч фактам заперечення злочинів.

Той, хто публічно і всупереч фактів заперечує злочини, про які ідеться у ст 1. […] підлягає штрафу або позбавленню волі на термін до 3-х років».

«Цікаво, але новелізація цього закону не передбачає покарання для тих, хто заперечує участь поляків у Голокості. Як це, наприклад, зробив новий голова Інституту національної пам’яті Польщі, виступаючи у польському Сеймі у липні» - каже Зінченко.

Раніше Інститут національної пам'яті Польщі провів слідство у справі погрому в Єдвабному: «Встановлено однозначно, що безпосередніми виконавцями злочину 10 липня 1941 року в Єдвабному була група місцевих чоловіків. Це сталося внаслідок німецького підбурювання, на що вказують незаперечні докази. Але відомо, що німці у безпосередніх діях вбивства участі не брали».

Інститут національної пам'яті Польщі встановив у 2003 році, що у стодолі живими було спалено 300 осіб, а 40 було вбито раніше.

«Але заперечення співучасті поляків у Голокості – злочином не є. Бо тоді прийдеться запроторити до в’язниці нового голову Інституту національної пам’яті Польщі». – додає історик.

Зінченко наголошує, що для польських законотворців також цілком нормально, коли вулиці називають ім’ям людей, які причетні до масових вбивств поляками українців в Сагрині. Наприклад, у Грубешові є вулиця Станіслава Басая «Рися», який керував акцією знищення Сагрині та інших українських сіл у березні 1944 року.

«Пояснювальна записка до законопроекту – це окрема історія. Після того, що автор – депутат Томаш Жимковський – робить із Історією, він як чесний чоловік мав би на ній одружитися. У День української Незалежності президенти обох країн підписують якісь декларації, в яких говорять про інтенсифікацію діалогу істориків... А потім депутати польського Сейму вносять законопроект: як будете говорити щось не те – посадимо в тюрму! Ну, напишіть вже тоді: крок праворуч-ліворуч - розстріл! А то якісь 3 роки!» - написав історик.

 

 

 

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

Завантаження...
RedTram