Гриневич пояснила, чому мовну статтю закону «Про освіту» протягли нашвидкоруч

Очільниця українського Міносвіти Лілія Гриневич заявила, що реформувати освіту в Україні треба було негайно, тож на суперечки довкола статті про мову освіти часу не було.

Про це міністр сказала під час нинішнього виступу у Львові на тему «Перспективи української освіти (прийняття нового Закону «Про освіту»)», інформує кореспондент «Вголосу».

«Сьома стаття могла бути використана для того, щоб цей закон не був прийнятий. Що для нас означало б зволікання із прийняттям цього закону? Є таке поняття як «ціна нероблення». Так от у випадку реформи освіти «ціна нероблення» - дуже висока, бо ми не даємо дітям тих умов навчання, які їм потрібні. Якщо б ми зараз зволікали із прийняттям цього закону, то це спричинило б зневіру, поглиблення розшарування, втрату науково-технічного потенціалу, падіння економіки та якості людського капіталу», - заявила Гриневич.

Натомість, на переконання міністра, швидке протягування закону «Про освіту» сприятиме конкурентноспроможності України, зменшенню соціальної нерівності та патріотизму суспільства.

Як уже писав «Вголос», Гриневич гучно розрекламувала країні «перемогу» в українізації освіти, заявивши про навчання мовою нацменшин лише до 4 класу включно і винятковість державної мови у середній та старшій школі. Натомість у статті 7 протягнутого нею закону «Про освіту» заклали зовсім інше: навчання державною мовою бодай у середній та старшій школі не стверджене. Більше того, передбачене викладання одного чи декількох предметів (не виключено, що й усіх, – ред.) недержавною мовою.

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram
http://joxi.ru/82Q4PW8IjpQ3Lm