Вояж вождя НСНУ В’ячеслава Кириленка районами Львівщини, що постраждали від паводку мав супроводжуватись Петром Олійником. Але на щастя, або ж на біду, Олійника не було, зате був В’язівський, що вже мало забезпечувало незабутні спогади, з огляду на здатність цього нардепа постійно нариватись на якісь трабли.
Але можна обламатись. Ніччо такого не було. Все нудно і передбачувано. Альтруїзм рідко коли відзначається якимись приколами. Всі високоморальні та стратосфернодуховні прагнуть, як найшвидше втішити всіх землян на Землі. І роблять це серйозно, сердито й надуто, як найбільший саєнтолог у світі Том Круз. Захоплюючу статтю під назвою "Круз і х*й" можна почитати там.
Ну а тут можна прочитати вояжні етюди вздовж бігбордів на Привокзальній, на яких якийсь розумний фотожопер зафігачив харю Кириленка у найгіршому ракурсі. В своєму найгіршому ракурсі Кириленко в образі царевича-жаби закликає усіх трудящих єднатись з НАТО. Жаба давить Кириленка так сильно, що він, у правому нижньому кутку, перетворюється з царевича-жаби не на неписаного вродою пацика, а на якусь болотну рапушку.
В останній період історії української політики такими меланхолійними ляпами відзначались пацики з обслуги Януковича, які любили час від часу западлити таваріщу Тому Що якоюсь мулькою. Тепер, як ми бачимо, любі друзі, знайшлись й такі диверсанти у стані нашоукраїнців (незабаром така ж чудасія відбуватиметься в шеренгах сердечників Тимошенко).
Чого тільки вартує бігборд, де Ющ вітає українців з днем Незалежності на якому зображені вічнощасливий пацик і пишнозуба бікса. Так у у гьорли такий пафосний піксель на фейсі, що здається вона зараз, тут і негайно вродить гігантську жабу згідно всіх заповітів Хайдеггера.
Такий фейс ще з’являється у дебільному фільмі Миколи Мащенка "Богдан Зиновій Хмельницький", де головний герой швендяє екраном з такими виряченими очима, ніби в нього якась еверластна срачка. За такі кадри і за такі фільми просто треба вбивати. От вам й перші плоди так званої нео-шароварщини.
Другим плодом цієї течії є ще один епічний маразм під назвою "Владика Андрей" від кострубатого режисера Олеся Янчука. Ще іншими плодами цього явище є море етно-тупих фестивалів яких наплодилось, в останні часи, просто навалом.
Ви запитаєте, а до чого тут Кириленко? А до того, що саме з легкої руки верховного бога всіх любих друзів – Віті Ющенка, процвітає в країні така культурна х*йня. Помаранчеві приручили увесь цей маразм, вони за нього й відповідальні, згідно усіх заповітів Сент-Екзюпері.
Кириленко вояжить селами Львівщини заради галочки. В гарячу обідню пору. Незважаючи на розвішані плакати про його ясновельможну присутність, на мітинг з ними приходить від сили 30 осіб (рахуючи дітей й пенсіонерів). Падіння рейтингу Ющенко так нормальне б’є по його партійним рейтузам і капронам.
Кириленко для галочки щось там говорив й обіцяв і навіть почав говорити про Грузію. Хоча, до чого тут Грузія (під час повені) – невідомо. Селянам та Грузія до лампочки. Їм потрібен кеш і нормальні хати, а не завалені штином халупи, які Кміть пропонує всім скопом застрахувати.
В іншому селі Кириленко почав фліртував пальцями, цілувати дівчаток у вишиванках, які принесли йому коровай, якого б вистачило на всіх гнаних і голодних (про що Кириленко встиг зазначити). Він кивав головою, надував щоки, кусав губи, відбивав руками азбуку Морзе і хапався за підборіддя згідно усіх заповітів Родена та його "Мислителя".
В Нагуєвичах він з В’язівським поклав квіти до пам’ятника великому Каменолому і перехрестився. На фінішному етапі свого шляху пройшовся хатами, заправив штани для тівішного інтерву і побалакав з людьми, які вже починають гризтись за бабкі, що виділяються постраждалим від повені. Піпли виписують лаве на неіснуючі пошкодження і зляться, що в сусідській хаті рівень води був на 10 см вищий, ніж у них, бо за ці 10 см дають великі гроші. Ольга Кобилянська, її "Земля" – будуть вічноактуальні на цій побожній та благословенній землі.
Увесь цей вояжик, ще більше прозрів той факт, що у Кириленка немає майбутнього. Він ніхто і звуть його ніяк. Він безликий офіс-менеджер (згідно усіх заповітів Рене Магрітта).
Він ні риба, ні м’ясо. Найкраще він підпадає під класифікацію креветки: членистоногі раковидні з загону десятиногих раковидних.
Всьо, любі друзі. Фоткі внизу, а перед Вами віршик:
Любі друзі – краснопузі,
назюзюкались до зюзі.
Зюзі-зюзі – голопузі
розчадровані медузі.
Любі друзі – тут і там
ходять з Ющем по хатам.
Зюзять, зюзять – недозюзять,
передозом хаус юзять.
Любі друзі, любі друзі
Тихо шпонклять у джакузі.
|
