Підсумки

Топ-10 економічних подій-2009

Рейтинг найважливіших, на суб’єктивну думку команди «Вголосу», економічних подій, що мали місце у Львові та області минулого року.


1. Регіональна угода з урядом

Підписання угоди між Кабінетом Міністрів та Львівською областю ініціювали ще при прем’єрові Януковичу, а фактично підписали вже при прем’єрові Тимошенко, 25 червня 2009 року.

Ціна питання – 3,166 млрд. гривень, які, згідно з угодою, упродовж наступних 5 років будуть направлені на фінансування ряду важливих для регіону заходів. Серед них: створення рекреаційної зони в Стебнику на базі ДГХП «Сірка», реконструкція Собору св. Юра у Львові, ремонт і будівництво доріг, розбудова митних переходів, реконструкція обласної лікарні, будівництво нових шкіл, покращення водопостачання у м.Львові. Причому з Держбюджету області пообіцяли 1,7 млрд. грн., решту ж доведеться зішкрібати з місцевих і районних бюджетів.

Торік найпомітнішою витратою держави в рамках угоди стало виділення Львову 191 млн. гривень на проект забезпечення стабільного цілодобового водопостачання. Проте, як з’ясувалось згодом, в інших питаннях уряд «халявив». Про це наприкінці року стала сигналізувати обласна влада. «Те, що стосується виконання місцевих бюджетів, то фінансування відбувається на рівні не менше 80%. Там, де державний бюджет, то виконання на дуже низькому рівні», — заявив голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник.

2. Марлевий бум

Епідемія грипу, що спалахнула на Львівщині наприкінці жовтня, одним завдала клопоту, а іншим дала нагоду підзаробити. Найбільше скористалися з неї аптекарі, вони й не сподівалися, що за кілька днів населення просто вимете з аптек всі протигрипозні ліки та захисні марлеві пов’язки.

Коли ж ліків на всіх забракло (аптекарі не були готові до такого ажіотажу), люди згадали про народні методи лікування, і тут вже щастя посміхнулося продавцям часнику, лимону, меду.

Попри те, що влада пригрозила, що вдаватиметься до жорстких дій до тих, хто буде наживатися на епідемії, а Кабмін навіть встановив граничні ціни на противірусні препарати та марлю, багато-хто з підприємців все-таки не втримався від спокуси підняти «під шумок» ціни. Таким чином ціни на лимони підскочили до 17-20 гривень за кілограм, а часник подекуди коштував 50 гривень. Марлеві пов’язки, які раптово стали дефіцитним товаром, подорожчали майже в 10 разів.

За даними податківців, до завищення цін на медикаменти в області вдавалась кожна восьма аптека. Необгрунтовані підвищення цін на лікарські та медичні засоби грипової групи, за результатами перевірок АМКУ та СБУ, було виявлено у мережах аптек ТзОВ «Ваша Аптека», ТзОВ «3І», ПТП МП фірма «Едельвейс». У результаті «Вашу Аптеку» АМКУ оштрафував на 7 тис. гривень з формулюванням «зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку». В загальноукраїнських масштабах порушення аптекарів «потягнули» на штраф у 6,5 млн. грн.

У другій половині листопада ціни поступово стали приходити до передепідемічного рівня.

Жертвами істерії довкола «свинячого грипу» стали транспортники, в яких різко скоротились перевезення пасажирів, автозаправники, бо населення також стало їздити і на приватному транспорті, туристичний бізнес. Обороти у львівських готелях та закладах громадського харчування знизились на 80-90%. У готелях рівень наповненості номерів впав до 5-15%, тоді як зазвичай складав 50-70%. Через кілька тижнів мер Андрій Садовий радісно повідомив, що туристи почали повертатись до Львова. Повне «одужання» ринку турпослуг він прогнозував до різдвяних свят.

3. Заборона грального бізнесу

15 травня 2009 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про заборону грального бізнесу в Україні».

Уже за кілька днів після цього мер Андрій Садовий радо прорапортував, що у Львові призупинили функціонування усі заклади грального бізнесу: «Всі гральні салони закриті, це наша з вами велика перемога!». Локальна війна з гральним бізнесом у Львові велася задовго до прийняття закону: Садовий, відколи став мером, періодично завдавав по ньому удари, проте, оскільки реальних важелів для виконання своєї передвиборчої обіцянки у міського голови не було, атаки переважно були словесними.

Як сказано у законі, який Президент Віктор Ющенко, попри небажання, все-таки підписав, гральний бізнес буде під забороною доти, доки не буде прийняте спеціальне законодавство, яке врегулює азартний бізнес.

Згідно з даними станом на 12 грудня 2008 року, у Львові в сфері грального бізнесу працювало 30 компаній, яким належало 172 салони та 3330 ігрових автоматів. Найбільш розгалуженою мережею володіли СП ТзОВ «Роял – ЛТД», ПП «Портер», ЛФ ТзОВ «Порив», ПП Перун Р.І.

Після травня 2009-го гральні салони терміново стали переформатовуватись у продуктові магазини, бутіки із секонд-хендом та кафе.

4. Реконструкція аеропорту

У 2009 році в Міжнародному аеропорту «Львів» розпочалися масштабні роботи: реконструкція злітно-посадкової смуги та будівництво нового терміналу.

Генпідрядником реконструкції Мінекономіки у березні визначило компанію «Азовінтекс» (Маріуполь), яка також будує львівський стадіон.

Її завдання продовжити злітну смугу з 2510 до 3200 метрів та реконструювати перон. Після реконструкції клас аеродрому підвищиться з рівня «С» до «В».

Будівництвом терміналу ж займатиметься американська компанія IMTC-MEI LLC. Саме вона перемогла у відповідному конкурсі, результати якого стали відомі на початку листопада.

Причому фінансування робіт вона вестиме з власних джерел, а натомість отримає право упродовж 30 років управляти інфраструктурою аеропорту, в т.ч. аеровокзальним комплексом і злітною смугою.

За проектом консалтингової компанії «Тебодін-Україна», новий термінал матиме площу 30 тис. кв. метрів. Він матиме шість аеромостів, вісім додаткових стоянок для літаків. На площі біля аеровокзалу передбачається побудувати 4-поверховий гараж-паркінг на 400 місць, а також оснастити відкритий паркінг на 900 автомобілів. Пропускна здатність нового терміналу складе 1000 пасажирів в годину (з можливістю розширення до 1500 пасажирів/год).

Як апетит приходить під час їжі, так само і сума коштів, які передбачено спрямувати на реконструкцію Львівського аеропорту із Держбюджету упродовж минулого року зростала, і вже в липні становила 1,9 млрд. грн.

5. Позика на стадіон

У травні Міністерство фінансів погодило випуск Львовом третьої серії облігацій (серія «С») внутрішньої позики на суму 300 млн. гривень, які місто запланувало витратити на будівництво стадіону до Євро-2012.

Облігації з терміном обігу 5 років було випущено у бездокументарній формі у вигляді іменних цінних паперів. Номінал однієї облігації – 10 тис. грн., періодичність виплати відсотків – раз на квартал.

Всі облігації серії «С» викупив «Укрексімбанк», який для цього отримав рефінансування від Нацбанку України.

Випуск облігацій відбувався не в надто сприятливих умовах, оскільки йому передував негативний прогноз міжнародного рейтингового агентства Standard & Poor’s (S&P), який присвоїв цьому випуску довготерміновий кредитний рейтинг «ССС+» і рейтинг по національній шкалі «uaBB». Під кінець року Львів чекала ще одна не надто приємна новина: S&P понизив кредитний рейтинг Львова з «Такого, що розвивається» на «Негативний», мотивуючи таке рішення тим, що місто веде агресивну боргову політику.

6. Обмеження продажу алкоголю

9 липня 2009 р. Львівська міська рада обмежила продаж алкоголю та тютюнових виробів, прийнявши ухвалу «Про врегулювання торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та тютюновими виробами». Нею заборонено продавати алкоголь і сигарети поблизу навчальних та дошкільних закладів, у спортивних закладах, спормайданчиків, в місцях проведення спортивних змагань та культурно-мистецьких заходів, на території та в приміщеннях закладів культури тощо. Обмеження встановлено в радіусі 50 м (історична частина) та 200 метрів (поза межами історичного центру) від цих об’єктів.

Депутати, хоча за ухвалу і проголосували, проте назвали її популістською. У коментарях деякі з них звертали увагу на те, що у міста можуть виникнути проблеми з торгівельними мережами, які працюють поблизу перелічених закладів, але при цьому мають ліцензії на продаж алкоголю.

Того ж таки 9 липня міськрада ухвалила ввести мораторій на розміщення нових точок з продажу алкоголю і тютюну до 20 вересня 2009 року. Упродовж цього періоду в міськраді складали карту місць, де заборонено торгувати алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами.

7. Приватизація готелю «Львів»

Львівська міська рада продала готель «Львів» за 22 млн. гривень однойменній компанії – ЗАТ «Готель «Львів», яка арендувала його упродовж багатьох років.

Приватизація відбулася шляхом викупу. Угоду купівлі-продажу цілісного майнового комплексу готелю було підписано 23 липня 2009 року. Гроші, заплачені за готель, проте, не всім здалися адекватними, тому міську владу, і зокрема начальника управління комунальної власності міста Євгена Климковича запідозрили у непрозорості приватизації.

Прокуратура, перевіривши те, як відбувалась приватизація готелю, констатувала ряд порушень, зокрема, й щодо оцінки. Відтак було порушено кримінальні справи за ст. 233 ККУ («незаконна приватизація державного комунального майна») та ст. 366 ККУ («службове підроблення»). Щоправда, порушили їх не відносно міського чиновника, а депутата міськради Романа Зафійовського, який є заступником постійної депкомісії комунального майна та власності і, як з’ясували слідчі, при приватизації готелю використав підроблені документи. Депутат запевнив, що його звинувачують безпідставно.

Закінчився рік категоричною заявою Євгена Климковича про те, що готель «Львів» приватизували законно.

8. Конкурс на будівництво підземних паркінгів

Щоб звільнити центральну частину Львова від великої кількості припаркованих автомобілів, міська влада вирішила частину з них загнати під землю. Навесні Львівська міська рада оголосила конкурс на будівництво підземних паркінгів.

Інвесторам запропонували чотири ділянки – на площі Петрушевича, вулицях Вітовського та Батуринській, а також на перехресті вулиць Стефаника і Коперника. Після розкриття інвестиційних пропозицій виявилось, що найбільший інтерес в учасників конкурсу викликала ділянка на Стефаника-Коперника, будувати тут паркінг захотіли одразу три фірми (ТзОВ «Річ Девелопмент», ПП «Метелиця», ТзОВ «Будівельний комплекс «Альянс»). По дві компанії зацікавились ділянками на Вітовського (Communico Ukraine Ltd., ТзОВ «Іл Вест») та Петрушевича (ТзОВ «Київбудінвест», ТзОВ «Іл Лев»). На ділянку на Батуринській охочих не знайшлося.

Зрештою конкурсна комісія визначила, що паркінг на Петрушевича будуватиме «Іл Лев», на Вітовського – «Іл Вест», а на Коперника-Стефаника – «Річ Девелопмент».

Завершити будівництво підземних автостоянок компанії-переможці повинні до 1 січня 2012 року.

9. Кредит на розвиток електротранспорту

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) позичив Львову 38 млн. євро на розвиток електротранспорту.

Підписання відповідної угоди відбулося 16 липня. 26 млн. євро банк надав на реконструкцію колій та транспортного коридору трамвайних ліній №2 і 6, включаючи управління рухом та інженерні комунікації, а 12 млн. євро – на фінансування капітальних витрат для трамвайної інфраструктури та підстанцій, модернізації трамвайних депо, придбання трамвайних рухомого складу. У першому випадку розпорядником коштів виступатиме Львівське комунальне автотранспортно-дорожнє підприємство №1339, у другому — КП «Львівелектротранс».

Кредитні кошти залучено під гарантії міста. Повернути їх місто має до 12 березня 2019 року.

У рамках кредитної угоди Львів також отримає від ЄБРР грант у розмірі 2,6 млн. євро на розвиток міського транспорту та дорожнього господарства.

10. Провал земельних аукціонів

У 2009 році Львівській міській раді не вдалося провести жодного результативного земельного аукціону.

У І кварталі міськрада свідомо їх не проводила, зважаючи на те, що у цей період, за оцінками фахівців міського управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин, був якраз пік економічної кризи, а далі хоч аукціони вже й оголошували, та брати участь в них охочих не виявлялось.

Загалом упродовж року міськрада оголошувала 7 аукціонів з продажу землі.

Така невдача позначилася на виконанні бюджету розвитку міста. Точніше, на його невиконанні. «З виконанням бюджету розвитку ситуація дуже невтішна, — нарікав голова бюджетної комісії ЛМР Андрій Стецьків. — Із запланованих близько 240 млн. грн. власних доходів, ми станом на 20 грудня отримали лише 100 млн. грн. Відтак, невиконання становить близько 140 млн. грн. Найгірше виглядає картина із продажем міської землі – якщо ми планували доходів 90 млн. грн., то надійшло близько 9 млн. грн. (наприклад, продаж шляхом викупу. - Вголос) Це найбільш провальна частина наповнення бюджету розвитку».