Екстракт освіти і виховання.

Товариство „Мале Коло”
Минуло більше 120 років з часу як з’явилася праця Густава Ле Бона „Психологія народів і мас”. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%8E%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2_%D0%9B%D0%B5_%D0%91%D0%BE%D0%BD
Але вона вкотре дивує мене своєю актуальністю. І сподіваюсь що не одного мене.  Думаю, що це пов’язано в першу чергу з тим, що українське суспільство ніяк не хоче засвоювати уроки соціальної психології, і не задля академічних знань, а заради власного добробуту і майбутнього. Виховання і освіта – це ті теми якими я ніколи не займався професійно, але саме вони якнайяскравіше характеризують націленість суспільства на майбутнє.  

Висновки що до освіти і виховання зроблені в цій праці щільно корелюються з станом справ цієї царини  в новітній історії України.

  

Виходячи з того, що Густав Ле Бон є всесвітньо визнаним вченим, а істинність його висновків уже доведена часом, я вважаю його застереження значно вагомішими від демагогічних заяв сучасних політиків і так званих експертів.  Слід теж брати під увагу, що останні не здатні оцінити архітектуру суспільної будівлі України знаходячись в середині цієї будівлі.  Від так я потрудився зробити конспект і переклад розділу „Освіта і виховання” з „Психології народів і мас”, який пропоную вашій увазі:

 

  „Багато знаменитих філософів, в тому числі Герберт Спенсер, доказали, що освіта не робить людину ні більш моральною, ні більш щасливою і не змінює її інстинктів, ні її спадкових пристрастей, а інколи навіть, якщо вона не вірно направлена, спричиняє більше шкоди ніж користі.

   Без сумніву, ніхто не стане заперечувати, що правильно скерована освіта може дати дуже корисні практичні результати, якщо не в сенсі підвищення моральності, то, в кожному разі, в сенсі розвитку професійних здібностей.

   Я вказав уже в одній зі своїх попередніх робіт, як наша  сучасна виховна система перетворює в ворогів суспільства тих, хто отримав це виховання, і так вона готує послідовників самих гірших видів соціалізму.  Головна небезпека цієї виховної системи, цілком справедливо названої латинською системою, полягає в тому, що вона спирається на основну психологічну оману, ніби заучуванням напам’ять підручників розвиває розум… причому ні здатність молодої людини до міркування, ні її ініціатива ніскільки не вправляються. Все навчання для неї полягає в тому, щоби відповідати напам’ять і слухатися.

   Якщо би таке виховання було тільки марним, то можна було би обмежитися співчуттям нещасним дітям. Але така система виховання являє собою значно серйознішу небезпеку:  вона вселяє в того, хто її отримав відразу, до умов свого суспільного положення, так що селянин вже не бажає більше залишатися селянином, і самий останній з буржуа не бачить для свого сина іншої кар’єри, окрім тої, котру представляють посади, що оплачуються державою.  Замість того, щоб підготовлювати людей до життя, школа готує їх тільки до заняття суспільних посад, де можна досягати успіху, не проявляючи ані найменшої ініціативи и не діючи самостійно. Внизу драбини така виховна система створює цілі армії незадоволених своєю долею пролетарів, готових до обурення, вверху – легковажну буржуазію, скептичну і легковірну, просякнуту забобонною довірою до провіденціальної сили держави, проти якої, тим неменше, вона постійно фрондує, і завжди звинувачує уряд в своїх власних помилках, хоча в той самий час сама абсолютно нездатна щось вдіяти без втручання влади.  

   Величезна маса дипломованих осаджує в даний час всі офіційні посади. Так як число вибраних обмежено, то неминуче зростає число незадоволених, і ці останні готові прийняти участь в всякого роду протестах, які би не були їх цілі і які би не були їх вожді. Придбання таких знань, котрі опісля не можуть бути застосовані до справи, служить вірним засобом для того, щоб пробуджувати в людині невдоволення. 

   Тільки досвід, останній вихователь народів, візьме на себе вказати нам наші помилки і тільки досвід в стані буде переконати нас в потребі змінити наші кепські настанови, наші жалюгідні конкурси професійним вихованням, котрі повернуть нашу молодь на поля, майстерні, підприємства, що уникаються нею всіма засобами в даний час.

   Можливо, в крайньому випадку, і можна би було змиритися зі всіма незручностями нашого класичного виховання, хоча би воно і створювало невдоволених і вибитих з колії, якщо би поверхове придбання такої кількості знань, заучування напам’ять такої кількості вказівок насправді могло би підняти розумовий рівень. Нажаль, це не так!  Здоровий глузд, досвід, ініціатива, характер – це запорука успіху в житті.

   Наскільки професійна освіта може краще класичної сприяти розвитку розуму, великий мислитель Тен пояснив наступним чином: „Ідеї утворюються тільки в своєму природному нормальному середовищі. Розвитку зародка цих ідей сприяють незлічимі враження, котрі юна людина отримує кожен день в майстерні, на руднику, в суді, в класі, на верфі, в шпиталю, при спогляданні інструментів, матеріалів і операцій, в присутності клієнтів, робітників, праці, роботи, добре чи по-дурному зробленої, збиткової чи прибуткової. Всі ці дрібні деталі сприйняття очей, вух, рук і навіть нюху, самовільно затримані в пам’яті і в таємничий спосіб опрацьовані, організуються в розумі людини, щоби рано чи пізно вселити в неї ту чи іншу нову комбінацію, спрощення, економію, покращення чи винахід”.

   Потрібно признати, що наша виховна система створює тільки обмежених буржуа без ініціативи і без волі, або анархістів – два типи однаково небезпечні – цивілізовану людину що безплідно обертається серед безсильної вульгарності, або захоплену безумством руйнування. Тут можна ясно бачити, яка прірва існує  між дійсно демократичними народами і такими, в яких демократичні ідеї існують тільки в промовах, а не в думках”.   

 

   Профільний міністр Гриневич з новою силою заговорила про потребу реформи української освіти. Ширяться анонси: http://osvita.ua/school/reform/56226/ . Але зміну форми без зміни суті не вірно називати реформуванням. Суть же освіти і виховання полягає в наданні  здатності молодим людям зарадити собі, своїм сім’ям, родинам, зрештою суспільству, котре вони вважають своїм. І якщо для цього їм, як і попереднім поколінням, доведеться вдаватися до заробітчанства, або ставати в чергу для отримання офіційної посади непотрібного чиновника, то в чому ж суть реформи?                

                            

 

https://archive.org/stream/psychologyofpeop00leborich#page/226/mode/2up

https://en.wikipedia.org/wiki/Gustave_Le_Bon

 


КОМЕНТАРІ 1 +

КОМЕНТУВАТИ

  • РУСЛАН КОЦАБА31 липня 2017 14:48 Відповісти IP:  185.114.137.--- НЕ можуть бути "національними" уряд та влада, при якіх н а ц і о н а л ь н а валюта знецінилась більше, аніж в три рази. Більш логічно назвати національним уряд та владу, яка тримала національну валюту чотири роки. ТАК САМО Й З "ТЕРОРОМ". При Януковичі стількі не вбивали...НЕ може бути ворожою держава, яка притулила м i л ь й о н и украiнських жебракiв - заробiтчан...СХАМЕНИТЬСЯ! БУДЬТЕ ЛЮДИ БО ЛИХО ВАМ БУДЕ....

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

Завантаження...
RedTram