Єжи Бузек: Відчинімо двері Україні!

Вибір на пост голови Європейського парламенту Єжи Бузка, колишнього прем'єр-міністра Польщі, може сприяти розвитку діалогу "ЄС-Україна" – відзначають польські ЗМІ.


Під час "помаранчевої революції" Єжи Бузек за найважливіше вважав недопущення силового варіанту розвитку подій. Він пропонував, щоб з цією метою в Україну від ЄС поїхала місія "високого рангу", позаяк  її присутність матиме не лише символічне, але й практичне значення. Перш за все малася на увазі підтримка громадянського суспільства та реалізація заходів для стабілізації ситуації.  Він  наполягав, щоб ЄС разом з Україною розпочав реалізацію  програм підтримки незалежних студентських, бізнесових, видавничих, освітніх та культурних організацій, та програм спрямованих на підтримку самоврядування.

Бузек залишився послідовним симпатиком "українського питання"  попри поділи у помаранчевому таборі та перманентну політичну кризу в Україні. Під час дебатів у Європарламенті щодо розширеної співпраці ЄС та України в середині 2007 року, декларував: "Якщо ми, як ЄС, хочемо популяризувати нашу систему цінностей, демократію, вільний ринок і правову державу на Сході Європи, зокрема в Білорусі, Росії чи в басейні Каспійського моря, мусимо зайняти чітку позицію щодо України. Мусимо чітко говорити про її майбутнє членство в ЄС. Нехай українці в себе борються за демократію та вільний ринок, ми ж зробімо те, що можемо: широко відчинімо для України двері Європи. Якщо цього не зробимо, то втратимо шанс на довготривалу стабільність у Східній Європі".

У дебатах щодо Білорусі підтримував цю тезу  – "Якщо покажемо відчинені двері для українців, то це буде знак для білорусів, що й для них існує розв'язання. Це тісні стосунки з ЄС, а в майбутньому  – повноцінне членство. Навіть, якби це вимагало багатьох років". У дискусії щодо формування відносин з Росією зазначав, що у Москві цінують рішучість і силу значно більше, ніж "складні пояснення, що чорне не є повністю чорним", то ж чітка, рішуча позиція, коли, звісно, маємо рацію, у даному випадку є єдиним варіантом.

Бузек  – реаліст. Після поразки старань щодо натівського ПДЧ України та Грузії та після фактичного закриття дискусії про подальше розширення ЄС не піднімає питання відкриття перед Києвом "європейської перспективи". Наразі від зусиль у цьому напрямку відмовлятись не варто, тим більше, що ЄС з Україною єднають спільні інтереси.

У попередній каденції депутати Європейського Парламенту від польської "Громадянської Платформи" присвятили багато уваги питанням енергетики, які стали особливо актуальними після дворазового застосування Росією "енергетичної зброї" проти України. Найкращим розв'язанням було прийнято реалізацію спільної енергетичної політики ЄС, розвиток екологічних вугільних технологій та диверсифікація постачання природного газу та нафти. Під час одних з дебатів Бузек підкреслював, що ЄС досі не використав величезних можливостей України, яка володіє найбільшими в Європі сховищами газу. Її територією може проходити незалежний від російського "Газпрому" транзит цієї сировини з Туркменістану і Каспійського моря. Аргументував, що ці питання повинні бути пріоритетним предметом інтенсивної співпраці ЄС-Україна. "У інтересах Європи не допустити, щоб Москва перейняла контроль над українськими трубопроводами, а це вимагає інвестицій у існуючі мережі та будівництво нових". З цією метою, переконував, - можна застосувати ресурси Європейського Банку Реконструкції та Розвитку, ресурси трансєвропейських транспортних мереж та посилену політику сусідства ЄС. "Маємо на чому розбудовувати Спільну Енергетичну Політику ЄС"  – підсумовує Єжи Бузек.

Цитати, з виступів і дій депутата Європарламенту Єжи Бузка свідчать про чіткість та незмінність його поглядів щодо східних сусідів Польщі та енергетичної безпеки ЄС. У цих питаннях колишній польський прем'єр є послідовним. Він виступає не проти Росії, а проти російського імперіалізму, за гарантію незаліжності України, Литви і Білорусі як найкращу гарантію польської безпеки і свободи та розвитку демократії на пострадянському просторі.

Поза тим, що Бузек на останніх виборах до Європарламенту кандидував зі списків "Громадянської Платформи" і отримав велику підтримку від лідера партії Дональда Туска, Бузек зберігає свою самостійність та відмінність поглядів, які його розділяють з правлячою польською коаліцією. На думку аналітиків, кабінет прем'єра Туска змінив пріоритети так званої "східної" та "енергетичної" політики. Замість підтримки України, вибрав щодо неї "прагматизм". Прохолоду в стосунках з Росією і гострий спротив проти Північного газопроводу прагнув замінити поновленням співпраці у реалізації спільних інтересів в енергетичній сфері, символом чого повинно було стати повернення до будівництва другої черги ямальського газопроводу.

Не багато з цього вдалось, бо російська пропозиція була не більше, ніж грою. Москва вирішує питання лише на своїх умовах. Ціною за покращення взаємовідносин повинна була стати відмова Польщі від статусу "провідника України" та інших країн Східної Європи. Це дорівнювало б відмові від однієї з основних переваг Польщі на міжнародній арені. Безсумнівним позитивом є те, що Польщі разом з Швецією вдалось ініціювати та забезпечити прийняття на рівні ЄС програми "Східне Партнерство", у якому Україні відводиться одна з ключових ролей.

Представлення поглядів Бузка добре демонструє специфіку Європарламенту, інституції, котра на реальну політику ЄС має невеликий вплив, проте роль парламенту в певних питаннях має неоціненне значення. Зокрема, у дотриманні та поширенні європейських цінностей, впливу на уряди країн-членів та європейську громадську думку. Тут варто пригадати успіхи польських депутатів Європарламенту попередньої каденції хоча б у прийнятті звернення на підтримку "помаранчевої революції", безпрецедентної резолюції щодо членства України в ЄС чи також звіту про економічну і екологічну недоцільність будівництва Північного газопроводу.

"М'яка сила" Європарламенту буде особливо важливою невдовзі, з настанням послаблення ролі та місця Центрально-Східної Європи. Натомість, зросли позиції Росії та потужних європейських країн, які прагнуть домовлятись з Москвою. Цьогорічна російсько-українська газова криза прискорила праці ЄС в напрямку, про який говорив Бузек . Кільканадцять днів тому підписано договір про будівництво газопроводу Набукко, яким до держав Південно-Східної Європи повинен піти газ з Каспійського моря.

Раніше Брюссель підписав декларацію з Києвом про модернізацію української системи газопроводів та підземних сховищ газу. Визначено джерела фінансування та терміни реалізації даного проекту. Кремль відповів критикою та натисками на Берлін, Париж, Рим та Київ, аби ті відмовились від домовленостей. На Україну додатково чинився тиск, щоб відповідно до термінів розплатилась за газ, а це для країни, яка перебуває глибокій кризі є важким завданням.

На разі "Нафтогаз" платить регулярно, хоча найбільші проблеми ще перед ним. Прем'єр Тимошенко звернулась до Брюсселя і Москви з проханням про надання кредиту. Європейська Комісія заявила, що таких коштів дати не може, бо не має. Проте, шукає шляхів допомоги. Москва на все відповідає знайомою піснею: "Дати, то може й дамо, але за відповідну послугу", тобто за політичні наслідки - Київ повинен відмовитись від думок про посилення співпраці з ЄС та НАТО і відбудовувати особливі стосунки з "братнім російським народом".

Перед черговими президентськими виборами Україна постає не в такій драматичній ситуації, як 5 років тому. Підписана Карта стратегічного партнерства з США, що є своєрідною компенсацією за відхилення заявки Києва в питанні ПДЧ. На фінальній стадії праці у сфері запровадження зони вільної торгівлі з ЄС. Свій вплив зробила також криза - допомогу Україні надав МВФ та Світовий Банк, а не Москва. Це має безпосередній вплив на прозахідний напрямок політики наступників Ющенка, хто б ним не став, оскільки кредити треба буде сплачувати. А це пов'язане з прийняттям відповідних умов.

Натомість не змінилось значення вибору, який зроблять українці, для цілого регіону. Вибір проєвропейського кандидата впливатиме на інші країни і суспільства, оскільки буде підтвердженням шляху, започаткованого під час "помаранчевої революції". Поразка прозахідних політиків підтвердить тезу Кремля, що за винятком прибалтійських держав, інші країни пострадянського простору приречені на життя в умовах "керованої демократії", спадкової монархії та авторитаризму.

Вибір можуть зробити самі українці. Від Польщі залежить, чи проєвропейські сили будуть мати аргументи, щоб закликати своїх співвітчизників докладати зусиль для поширення європейських цінностей і стандартів. Дії для підтримки саме такої перспективи є обов'язком польської політики та представництва Польщі в Європарламенті. Оскільки це є в найкращому інтересі поляків.

Єжи Бузек готовий до відігравання такої ролі. Щоправда, нова посада накладає на нього великі обмеження, бо він зобов'язаний репрезентувати спільну позицію Європарламенту. Разом з тим, дає великі можливості впливу на позицію депутатів у бажаному для себе напрямку. Поза сумнівами, колишній польський прем'єр використає цю перевагу і зможе це робити з користю для своєї країни.

На підтримку йому повинен прийти уряд "Громадянської Платформи", який поглиблення "східного виміру" ЄС записав як одне з трьох головних завдань польського головування в ЄС. Також Президент Качинський повинен зауважити, що в поглядах на ключові питання східної та енергетичної політики не різниться практично нічим від свого колишнього керівника з часів, коли був міністром юстиції в уряді Бузка.

Бузек має значний політичний капітал  – може стати понад внутрішніми поділами і представляти позицію держави. На думку польських аналітиків, Лєх Качинський повинен з ним співпрацювати, бо не може сказати про східну активність колишнього премєра поганого слова.

Довідка:

Єжи Бузек (Jerzy Karol Buzek) - нар. 3 липня 1949 - польський політик, професор технічних наук, депутат Сейму РП ІІІ каденції, протягом 1997-2001 років - премєр-міністр РП, від 2004 - депутат Європейського Парламенту VI i VII каденцій. З 14 липня 2009 - Голова Європейського Парламенту.

Походить з родини протестантів. Навчання закінчив у 1963 році за спеціальністю інженер-хімік. У 1997 отримав звання професора технічних наук.

У 1980 році вступив до "Солідарності". Після введення воєнного стану функціонував у підпіллі, був головою Регіональної консультаційної комісії. Працював у групі експертів "Акції Виборчої Солідарності" (AWS) і був співавтором економічної програми цієї організації.

У 1997-2001 роках - прем'єр-міністр Польщі. Його уряд реалізував так звані "чотири реформи" - пенсійну, охорони здоров'я, адміністративну, освітню. Cаме адміністративна реформа вважається однією з найефективніших, що були реалізовані в країні після 1989 року. Бузек був єдиним прем'єром, в історії сучасної Польщі, який виконував свої функції протягом усієї каденції парламенту.

13 червня 2004 року вибраний до Європейського Пардаменту від Громадянської Платформи. За його кандидатуру проголосувало майже 174 тис. виборців, що стало тогочасним найвищим результатом у Польщі.

У Європарламенті вступив до найбільшої політичної фракції Європейської Народної Партії - Європейських Демократів (EPP-ED). Працював у постійній делегації Європарламенту "ЄС-Україна".

У 2009 році знову від "Громадянської Платформи" вдруге став депутатом Європарламенту і знову набрав найбільше голосів у державі - за його кандидатуру цього разу проголосували понад 393 тис виборців - понад 42% усіх голосів у виборчому окрузі.
14 липня 2009 року обраний Головою Європейського Парламенту. За Бузка проголосували 555 з 713 депутатів парламенту.
Одружений, дружина Людгарда Бузек - професор хімічної інженерії, донька -акторка Агата Бузек.

 


КОМЕНТАРІ

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

Завантаження...
RedTram