У Польщі відзначили 60-ту річницю початку операції «Вісла»

27 квітня 1947 року – дата початку ще однієї драми українців у ХХ столітті, а саме переселення українців у Польщі. Чому підкреслюю у Польщі, а тому, що в деяких публікаціях ще й досі можна зустріти помилкове твердження про те, що «Вісла» - це переселення українців з Польщі в Радянську Україну. Воно й не дивно, адже в Україні, як і на всьому пострадянському просторі, практично не було публікацій на цю тему.

27 квітня 1947 року – дата початку ще однієї драми українців у ХХ столітті, а саме переселення українців у Польщі. Чому підкреслюю у Польщі, а тому, що в деяких публікаціях ще й досі можна зустріти помилкове твердження про те, що «Вісла» - це переселення українців з Польщі в Радянську Україну. Воно й не дивно, адже в Україні, як і на всьому пострадянському просторі, практично не було публікацій на цю тему.

Отож, операція, чи як її прийнято називати в середовищі української національної меншини у Польщі акція «Вісла» - була продовженням широкомасштабної переселенської акції, застосованої комуністичними режимами СРСР і Польщі щодо українського населення.

Її початком або першим етапом були польсько-українські переселення 1944-1946 рр. на підставі договору між урядом УРСР та Польським комітетом національного визволення від 9 вересня 1944 року про «обмін населенням». Власне тоді, близько 480 тисяч українців з території південно-східних воєводств Польщі (або із Закерзоння, від «лінії Керзона», яка з деякими поправками була взята за основу нового польсько-радянського кордону після ІІ світової війни) було «добровільно-примусово» вивезено на територію УРСР. Однак, на території комуністичної Польщі, яка проголосила курс на створення мононаціональної держави, все ще залишалося від 150 до 200 тисяч українців. Польський уряд звертався до керівництва Радянської України з проханням врегулювати це питання шляхом продовження «переселення осіб української національності в УРСР». Проте отримав жорстку відповідь, що «акцію обміну населенням вважаємо остаточно завершеною». Власне щодо цих українців, які залишились у Польщі, й було застосовано військову операцію «Вісла», яка полягала у примусовому переселенні українців з південно-східної Польщі на її ж північно-західні землі.

Сьогодні у Перемишлі українська громада Польщі, за участю представників з України, Франції, США розпочинає відзначення 60 річниці операції «Вісла», організатором якого виступили Об’єднання українців у Польщі та Південно-східний науковий інститут у Перемишлі. В рамках відзначення, яке триватиме до 30 квітня, відбуватимуться, зокрема, Міжнародний історичний семінар «Акція «Вісла» на тлі воєнних та повоєнних депортацій», служба божа та екуменічна панахида за душі жертв операції «Вісла». Українська громада Польщі з нетерпінням чекала на участь в урочистостях в Перемишлі президента України Віктора Ющенка, яку було плановано віддавна і яка мала засвідчити державну підтримку Україною її діаспори.

Проте за кілька днів до проведення заходів у Перемишлі, організаторів було повідомлено, що президент приїде... але не до Перемишля, а, на запрошення президента РП Леха Качинського, до Варшави.

27 квітня Президенти України і Польщі взяли участь у екуменічному богослужінні в каплиці Президентського палацу Президента РП, яке провели кардинал УГКЦ Любомир Гузар, примас Польщі Юзеф Ґлємп, митрополит УГКЦ у Польщі Ян Мартиняк, архієпископ польської автокефальної православної церкви Абель та єпископ УГКЦ у Польщі Володимир Ющак (ЧСВВ). Після служби божої президенти зустрілися з представниками української громади в Польщі та особами, які причинилися до поглиблення польсько-українського діалогу. Після цього В.Ющенко відбув до Львова на участь в урочистій академії. Українській громадськості у Польщі, за словами керівників Об’єднання українців у Польщі, незрозуміле таке дублювання урочистостей Львівською облдержадміністрацією й відсутність з боку останньої будь-якої координації дій з ОУП, яке представляє українців, які стали жертвами операції «Вісла» та їх нащадків.

З нагоди 60 річниці акції «Вісла» Президенти України та Польщі підписали у Варшаві спільну декларацію, у якій нагадали про засудження цієї акції польським Сенатом ще у 1990 році як такої, що суперечить основним правам людини. «Поділяючи цю оцінку, схиляємо голови перед всіма жертвами цієї трагедії. Одночасно, підтверджуємо волю до продовження процесу примирення, встановлення історичної правди про минулі події та вшанування жертв братовбивчих воєн» - читаємо у декларації президентів.








 


КОМЕНТАРІ

Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram