Порошенко-диктатор: «просвітлений лідер» чи кривавий тиран?

Петро Порошенко не просто мріє про авторитарну диктатуру, вважають експерти, він нею марить. Він давно робить для встановлення цього режиму певні кроки, а останнім часом, щоб побачити, як на такий сценарій відреагують українці, уже «зондує грунт». Бо як можна інакше розцінити слова депутата від БПП Анатолія Матвієнка, який впевнений, щоб «без певного авторитаризму ми не виживемо». А дещо раніше про те, що президент України має бути диктатором, говорив Георгій Тука, після чого його кар’єра стрімко пішла вгору.

Втім, вважають експерти, якщо до влади у нас прийде розумний авторитарний лідер, то це може стати певним проривом для України. Адже у світовій історії є чимало прикладів, коли диктатор виводив свою країну на цілком інший рівень.

Але питання в іншому: чи здатен саме Петро Порошенко побудувати дієвий режим особистої влади? І якими наслідками такий режим обернувся б для України?

Про це та інше «Вголосу» розповіли політтехнолог Сергій Гайдай, політичний експерт Олесь Доній та директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін.

Чи можна зробити висновки про те, що Україна прямує до диктатури, а Порошенко добивається абсолютної влади?

Олесь Доній:

Усі чомусь вважають, що Україна є досі парламентсько-президентською державою. Я вважаю, що це далеко не так: у нас уже певною мірою встановлено авторитарний режим. Причому, встановлено його згідно із законом: у Порошенка ж конституційних повноважень значно більше, ніж у президентів усіх країн Європи, за винятком Білорусі.

А якщо врахувати ті повноваження, які він взяв поза законом… Усі  рішення уже приймаються винятково на Банковій. Структури влади та політичні органи не самодостатні, не самостійні й «живуть» за вказівкою президентської адміністрації. На усіх ключових постах головно «свої» люди - абсолютно безпринципні особи.

А колосальна монополізація фінансових ресурсів? А маніпулювання у медійному просторі? А встановлення цензури, якої не було навіть за часів Януковича? Окрім того, він створив для себе і свого оточення необмежені можливості для збагачення.

То хіба не можна вважати, що у нас уже відбулась концентрація влади? Можна! При цьому усе відбулось у настільки вдалий для нинішньої влади спосіб, що у встановленні ще чогось додатково просто немає сенсу.

Сергій Гайдай:

Я б так не сказав: звичайно, наші можновладці мріють про диктатуру. І Порошенко тим давно марить. Якби він міг, то давно б це зробив, адже це для нього найзручніший спосіб існування у владі.

Чому? Та тому що вільні люди мають власну думку, вони задають незручні запитання, вони вимагають виконання обіцянок від влади. А для чого це Порошенку і компанії? Тому зараз Порошенко голосом своїх приспішників зондує грунт, шукає можливості, тестує, як суспільство відреагує на запровадження диктаторського режиму.

Тому нині назвати Порошенка диктатором у прямому розумінні цього слова ще не можна. І зовсім не факт, що він цього колись досягне. Люди у цьому питанні також можуть сказати своє вагоме слово.

Чи володіє Порошенко рисами характеру, притаманними диктатору? Якщо так, то якими?

Олег Соскін:

Усі риси характеру та задатки, щоб стати диктатором, у Порошенка, безумовно, є. Він дуже підступна людина. Він цілеспрямовано знищує будь-які небезпечні для нього партії, зокрема, українських націоналістів. Він поставив собі за мету знищити своїх партнерів по бізнесу й конкурентів. І він це зробив: Мартиненко, Жеваго, Онищенко. Він знищив того ж Яценюка. Так що підступність чи не найсильніша його риса.

Він вміє використовувати слова, які хоче від нього почути суспільство. Він вміє обіцяти, якщо йому хтось потрібен. Він уміє до нього підлеститись, а потім знищити. Це ми бачимо на багатьох прикладах.

Він не переносить критики. Він ввів шалену цензуру, опираючись на міністра інформаційної політики Стеця, який є таким собі «оператором». Саме Стець домовляється з власниками каналів та інформаційних ресурсів про те, кого Порошенко не хоче бачити в ефірі. Є цілі списки, ціла низка людей, яких не пускають на центральні канали. І за це каналам платять великі гроші.

Також Порошенко жадібний: він перебирає на себе усі фінансові потоки: він «тримає» Нацбанк, ПриватБанк забрали, безліч банків просто ліквідували.

Припустімо ситуацію, що Порошенко таки досягнув бажаного: яким би він був диктатором і чи зумів би він побудувати новий дієвий режим?

Олег Соскін:

Як на мене, він схожий на деяких діючих диктаторів, зокрема на кривавого тирана Асада. Для Асада народ - це ніщо, і задля того, щоб зберегти владу, він воюватиме він до останнього. Йому байдуже, що ллється кров, що люди не живуть, а виживають. У нас також ще довго гинутиме мирне населення й військові. Бо війна нашій владі й Порошенкові зокрема, дуже вигідна. Тому з Порошенком-диктатором в Україні роками триватиме війна.  

А ще Порошенко, якби досягнув свого, вибудував би в Україні режим, схожий на путінський. Він уже повторює дії Путіна: бере під контроль українських олігархів, робить усе для того, щоб стати найсильнішим з них. Аби очолити процес, так би мовити. А також Порошенко за допомогою диктаторського режиму планує продовжити свій термін перебування на посаді, у демократичний спосіб у нього це не вийде. 

А такі речі українці не терпіли б. Тому Порошенко-диктатор – дуже небезпечний сценарій. Така диктатура закінчиться соціальним вибухом, кровопролиттям, акціями непокори та навіть ще однією революцією. Як наслідок цим можуть скористатися зовнішні вороги. І все може закінчитись навіть розвалом України.

Сергій Гайдай:

Людина, яка справді хоче збудувати ефективну нову систему влади, має дбати винятково про три цілі. Насамперед, про безпеку зовнішню: щоб нації не загрожував зовнішній ворог. Про безпеку внутрішню - це те, що зветься закон. Й працювати на розвиток суспільства країни та забезпечувати конкурентноздатність нації у сучасному світі. Про що з цього переліку дбає Порошенко? Він навіть не політик, і навіть не бізнесмен. Він людина, яка використовує важелі впливу влади заради побудови особистої імперії й зростання власних фінансових активів.

Тому Порошенко буде дуже неефективним диктатором. Скажу так: диктатура Порошенко – це крах для України. Хоч насправді так званий просвітлений диктатор і призводив до прогресивних змін у багатьох країнах світу.

Де, наприклад?

Олег Соскін:

Є багато прикладів у світовій історії, коли розумна диктатура чи диктатор стала справжнім порятунком для країни. Наприклад, ніхто не бачив Сингапур незалежним. Але з дуже відсталої території, де були етнічні, економічні проблеми, зовнішня агресія, завдяки диктатору Лі Кван Ю, Сингапур перетворився у дуже маленьку, але надзвичайно успішну країну із однією з найбільш розвинутих економік світу.

Ну а диктатор Ататюрк? Він Османську імперію привів до того, що зараз Туреччина є найбільш розвинутою і проєвропейською країною мусульманського світу.

Сергій Гайдай:

Ще один приклад – Піночет. З ним не усе так просто, але, тим не менше, Чилі, яка свого часу була надзвичайно бідною країною, зараз дуже розвинута, мабуть, найрозвинутіша у Латинській Америці. Вже років з 10 середня зарплата чилійця становить 1000 доларів. У нас є така середня зарплатня? Навіть близько нема. Так, можна закинути Піночету, що він дуже жорстко розправлявся з опонентами і переворот був не м’який, бо загинули люди. Але так чи інакше, від диктатури вони перейшли до більш демократичного суспільства. Сьогодні там повна демократія.

Були також люди, які використовували елементи диктатури. Я кажу про Саакашвілі. Він діяв дуже авторитарно, але водночас Грузія під час його правління була дуже демократичною країною. Так що елементи здорової диктатури Саакашвіли та його команди призвели до повної реформи цієї країни.

Тому не слід боятися розумної диктатури, навпаки – вона могла б стати для нас усіх порятунком. Слід лише усе правильно організувати і контролювати певні процеси.

Якою б мала бути «розумна» диктатура в українських реаліях: хто б мав стати диктатором і у який спосіб потрібно було б його контролювати?

Сергій Гайдай:

В Україні могли б створити, наприклад, Комітет національного порятунку, який би скасував усі існуючі органи влади, взяв владу у свої руки мінімум на три роки, а максимум на 5 років. Чітко дали б українському суспільству зрозуміти, які зміни завдяки цій диктатурі буде зроблено. Нова Конституція, нові правила, нові органи влади, нова політична система. Дуже важливий момент: диктатура повинна мати чіткий термін закінчення. Диктатор чи група диктаторів, хунта, мають чітко людям сказати: ми керуємо і робимо зміни до такої от дати. Після того ми владу втрачаємо автоматично.

До речі, суспільству ще потрібно буде дати певний інструмент, такий собі запобіжник. Наприклад, коли створювалась влада у США, то у Конституції прописали важливий пункт про право народу на повстання. Тобто  якщо уряд перестає виконувати свої зобов’язання, які прописані у Конституції, то народ може повстати. Саме такий запобіжник повинен бути прийнятий й нашою потенційною  диктатурою. Більше того, потрібно прийняти закон на володіння зброєю, щоб не тільки було таке право, а й можливість у людей повстати проти диктатури.

Отака диктатура Україні підійде. Це було б дуже ефективно. Зрештою, а чому б і не спробувати?

 

Марія Дрогобицька, «Вголос»

 

ЗА ТЕМОЮ

КОМЕНТАРІ 2 +

КОМЕНТУВАТИ

  • альоша18 травня 2017 22:51 Відповісти IP:  109.86.241.--- "На фоні того, як пане Президент взаємодіє з РФ (контрабанда, торгівля , шпіонаж і т.д.) Закриття ВКонтакте дешевий і безглуздий Піар на кануні Президентських виборов !!!!
    В Україні лохов нема пане Президенте !!!!"
  • Дзюник20 травня 2017 17:45 Відповісти IP:  93.178.255.--- Як це так,в країні лохів лохів нема?..

Загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram
http://joxi.ru/82Q4PW8IjpQ3Lm