Литва закликає Євросоюз інвестувати у стабільність України

24 листопада на саміті «Східного партнерства» у Брюсселі з подачі Литви Україна може отримати фінансову підтримку на наступні десять років.
На фото - литовські автори плану Маршалла - заступник голови парламенту Литви Гедимінас Кіркілас і заступник голови комітету європейських справ сейму Литви Андріус Кубілюс На фото - литовські автори плану Маршалла - заступник голови парламенту Литви Гедимінас Кіркілас і заступник голови комітету європейських справ сейму Литви Андріус Кубілюс

План фінансової підтримки України з боку Євросоюзу полягає не тільки в грошах, які може отримати наша країна на наступні десять років. І хоча йдеться про щорічні вливання в українську економіку у розмірі 5 млрд євро, але насправді важливіше у цьому процесі – прагнення Євросоюзу допомогти Україні відірватися від агресивної Росії і стати поруч із найближчими сусідами – тими ж балтійськими країнами, які після входження у ЄС відчули усі переваги перебування у Євросоюзі і розуміють Україну, як ніхто інший. Скажімо, Литва п'ять років тому повністю відмовилася від російського газу та електрики, перейшовши на використання норвезької та американської сировини (скраплений газ). А новий LNG термінал та магістральний газопровід Клайпеда – Куршенай на 80 відсотків забезпечить усі країни Балтії скрапленим газом. Допоміг ЄС Литві втримати молочну переробну галузь, що була на межі розвалу, коли Євросоюз ввів санкції проти Росії. Відтак експорт цієї продукції суттєво зменшився. Тепер литовські молочні продукти високої якості експортуються у Швейцарію та Італію. 

Побачити непідробне прагнення допомогти Україні довелося особисто під час зустрічі із литовськими авторами проекту допомоги нашій державі, який будуть розглядати вже 24 листопада на саміті «Східного партнерства» у Брюсселі. Литовські парламентарі – голова комітету європейських справ сейму Андріус Кубілюс та віце-спікер сейму Гедимінас Кіркілас – щиро хочуть допомогти Україні. Саме вони погодилися провести для українських журналістів, які перебували у Вільнюсі в межах проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», зустріч безпосередньо у сеймі. Така гостинність литовців здивувала навіть деяких українських дипломатів. Було видно і відчутно, що ці литовські прихильники України буквально виносять питання підтримки України у площину, де визначатиметься стабільність усього Євросоюзу на наступне десятиріччя.

Андріус Кубілюс відверто розповів, що у Європарламенті є політичні сили, які лобіюють підтримку, у першу чергу, Західним Балканам. Йдеться про 13 млрд допомоги до 2020 року. Допомагати одночасно Україні, Молдові та Грузії Євросоюзу буде надзвичайно складно. Адже фінанси потрібно звідкись взяти. Водночас Гедимінас Кіркілас наголошує на політичному аспекті «плану Маршала» для України. Бо що успішніше вдається просувати ідею підтримки України з боку Євросоюзу, то більш нервово на міжнародній арені поводиться Росія. Чи не тому деякі сусіди України – члени ЄС, саме перед самітом «Східного партнерства» намагаються скомпрометувати нашу державу через питання мови, символіки, історичної минувшини, на різних рівнях якось не по-сусідськи погрожують Україні перекрити кисень до євроструктур, до яких ще самі, м'яко кажучи, не завжди дотягують і неспроможні вийти на високий рівень без фінансової допомоги країн-лідерів ЄС.

Литовці сміливо лобіюють Україну, захищають нашу поки що недосконалість відповідно до стандартів і вимог ЄС, наголошуючи, що Україна змінюється – і з кожним роком ці зміни будуть ставати якіснішими. За словами Кубілюса, якщо лишити Україну наодинці, то вона втопиться в корупції. Але водночас він зазначив, що корупція є скрізь, у тому числі і в країнах ЄС. Питання у її масштабах.

 «Треба терміново інвестувати в Україну і не чекати поки, трапиться біда, – наголосив на зустрічі із журналістами Андріус Кубілюс. – Краще експортувати стабільність, ніж імпортувати нестабільність. Окрім того, стабільність треба створювати, бо у світі виникає багато конфліктів – релігійних, етнічних. А через економіку Євросоюз може досягнути миру і геополітичного успіху. І саме на саміті «Східного партнерства» у Брюсселі, де буде вирішуватиметься питання України, ми переконаємося, наскільки Європа прагне до стабільності. Адже буде йти мова також і про плани Євросоюзу на 2020-2027 роки».

Андріус Кубілюс без перебільшення закоханий в Україну. Він неодноразово приїжджав до України, подорожував її містами, особисто проїхав на велосипеді від Маріуполя до Краматорська і відчув на собі усю типовість української інфраструктури. За його словами, дві третіх усіх коштів допомоги він би скерував на побудову якісних доріг (дотичної інфраструктури), без яких неможливий розвиток інших галузей. Бізнес не приходить туди, де розбиті дороги, де немає комфортної логістики. Для прикладу Андріус Кубілюс згадав Іспанію та Португалію, які разом зі вступом в Євросоюз відразу взялися за покращення дорожньої інфраструктури, без якої розвиток, наприклад, туризму практично неможливий.

Варто зазначити, що литовські політики Кубілюс та Кіркілас мають добрі особисті стосунки із республіканцями США. Очевидно, що їхня підтримка додає литовським політикам додаткової впевненості. Зрештою, згадаймо слова президента США Джорджа Буша у листопаді 2002 року.  Виступав у Вільнюсі, він заявив, що Литва та інші країни Балтії – Латвія та Естонія, ніколи не опиняться наодинці перед агресією. «Той, хто буде ворогувати з Литвою, також зробить США своїм ворогом», – заявив Джорж Буш – і ці слова закарбовані на стіні Ратуші Вільнюса.

Надпис на середній таблиці праворуч: Той, хто буде ворогувати з Литвою, також зробить США своїм ворогом.

Минулого тижня Європейський парламент таки оприлюднив на сайті звіт, у якому закликав  поглибити співпрацю країн ЄС та знайти нові шляхи підтримки країн на східних кордонах Євросоюзу. У звіті пропонується створення цільового фонду для України, Грузії та Молдови, який стане інструментом розвитку швидкого і гнучкого реагування ЄС на кризові та посткризові ситуації. Саме про таке агентство говорив і Андріус Кубілюс, наголошуючи, що донори не можуть давати фінансову допомогу, поки не буде створено чітку і прозору структуру освоєння коштів.  Цей звіт підтримав Комітет з питань зовнішніх відносин. Остаточне його обговорення та голосування ми побачимо вже 24 листопада на саміті «Східного партнерства».

Юрій Боруцький, спеціально для «Вголосу» з Вільнюса.

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram