Дерев’яний Львів проти Євро-2012

На знайдених залишках Дерев’яного Львова 14 століття побудують п’ятизірковий готель до чемпіонату Євро-2012. Чи захоче замовник зберегти унікальні пам’ятки - невідомо.

Хто не знає, то колись Львів мав зовсім інакше обличчя, ніж зараз. Кам’яниці, що так приваблюють туристів і стають об’єктами недитячих скандалів, прийшли на місце іншого Львова, який поступився вимогам часу і віянням моди та сховався під землю. Намагання прадавнього міста видряпатися на поверхню у 20 столітті закінчилися його остаточним перепохованням під сучасними пластиковими бутіками ринку „Добробут”. Сьогодні Дерев’яний Львів 13-14 століття випробовує свої сили у боротьбі із суперником із надвагової фінансової категорії.

До проведення футбольного чемпіонату „Євро-2012” Львів має стати містом готелів, і не простих, а п’ятизіркових і гламурних, щоб продемонструвати майбутнім потенційним інвесторам всю свою заможну привабливість. Один із таких vip-монстрів має постати на вулиці Федорова. Він передбачає, окрім 150 просторих номерів (в один може вміститися ціла футбольна команда), комплекс для раювання на землі. Під будівництво готелю виділені земельні ділянки на Федорова 22-26, 28 (пам’ятка архітектури), 23, 25 та на Сербській 3 і 5. Зараз на ділянці ведуться археологічні розкопки, замовником яких є компанія „Українські інвестиційні системи”, що і будуватиме готель для футбольних фанатів, а виконавцем – ЛКП „Археологічно-архітектурна служба”. Субпідрядник – „Рятувальна архітектурна служба”, що і видобуває на розсуд громади і влади прадавню історію Львова.

Що вдалося знайти під шаром будівельного сміття і чи виживуть історичні знахідки перед проведенням „Євро-2012” розповів керівник розкопок Остап Лазурко:

У листопаді минулого року ми почали відкривати територію на Сербській. Там, на глибині 1 метра, ми знайшли два великих кам’яних п’єца. Ймовірно, хлібопекарських, оскільки плавильних відходів там немає. Проте вони належать до 19 - початку 20 століття і ми будемо їх демонтувати, тому що під ними багато цікавіших речей – на глибині 2-2,5 метри по всій площі ділянки знайдено культурні нашарування 14 століття.

Дві дерев’яні криниці, два великих водозбірника із системою дерев’яних жолобів, декілька господарських конструкцій більш примітивної побудови – все це датується 14 століттям – епохою Дерев’яного Львова, що була перед кам’яницями і мурами.

Коли ми демонтували частину муру, що загрожував нам обвалом, то натрапили на палі, які використовували для будівництва будинку 18 століття, а далі, безпосередньо біля них, знайшли систему кілків, ймовірно тину – найдавнішої споруди на цій території, яка датується кінцем 13 – 14 століттям, маємо ще кілька фрагментів, що датуються 13 століттям.

Тут є велика дерев’яна конструкція, фрагменти підлоги, ряд дерев’яних мощень, які, на жаль, не збереглися, тому що дерево струхлявіло, ми змогли тільки стратографічно задокументувати знахідку.

З іншої сторони, біля п’єців, знаходиться також дерев’яна споруда або мощення, точно поки що не можемо стверджувати, площею близько 5 метрів.

Щодо побутових знахідок, то ми взяли звідси досить потужну колекцію керамічних форм: горщики, миски, сковорідки, макітри, глечики, керамічні склянки, скарбонки - всього близько 60-70 цілих форм посуду, як кухонного так і столового, що належить до 14-16 століття. Також тут є скляні вироби унікального гутного виробництва. Зараз це все очищується і документується.

Зібрана велика кількість нумізматичного матеріалу – близько 200 монет. Є релігійні знахідки – хрестик і медальйон із зображенням Матері Божої Ченстоховської, є торгові пломби, веретена, багато шкіряних виробів – готичні і ренесансні чоботи, дитяче взуття, шкіряна сумка. Тобто весь комплекс – керамічний, шкіряний, скляний, металевий, дерев’яний – представлений тут. Маємо грандіозний комплекс речового матеріалу.

Це є унікальні речі, тому що у Львові, після Золотого Лева – розкопок на території сучасного ринку „Добробут”, таких знахідок більше не було. Дерев’яний Львів практично не досліджений.

Подальша доля нашої роботи плачевна – замовник не перераховує гроші, робітники працюють на добровільних засадах. Ми завершуємо фіксувати те, що відкрили,  можливостей відкрити щось нове у нас, на жаль, немає. Ми працюємо до першого серпня. Я сподіваюсь, що замовник продовжить угоду і ми будемо працювати далі.

На цю ділянку виділили 500 тисяч гривень, що дуже мало насправді. Багато коштів було витрачено тільки на вивіз землі, на зняття прошарку будівельного сміття.

Предмети побуту, що ми знайшли, після опрацювання і складення звіту будуть виставлені наступного року в Історичному музеї, ми домовилися з ними про приміщення.

А доля того, що не можна звідси забрати цілковито залежить від замовника. Якщо би він хотів це зберегти, то це його прерогатива, а ми можемо тільки намагатись це все вберегти від впливу погодних умов.

Але, наскільки мені відомо, ця ділянка має бути понижена на 9 метрів, тобто замовнику буде всеодно, що з цим робити і все це буде зруйновано. Тут планується будівництво підземного переходу між двома корпусами готелю і двоповерховий підземний гараж.

Щоб врятувати унікальний шматочок Львова треба дослідити загалом всю ділянку. Щоб зберегти Дерев’яний Львів потрібні значні кошти, все в руках замовника будівництва, ми примусити його ні до чого не можемо.
 
Що можна зробити ще? Документально довести, що це пам’ятка археології, але тоді тут заборонять будівництво.

Як на мене, треба піднімати громадськість, щоб змусити замовника зважати на знахідки, оскільки це є територія ЮНЕСКО, у дозволах і договорах мають бути певні приписи, щоб вони зберегли хоча б один дерев’яний колодязь.

Ці колодязі є досить глибокими, але ми не можемо їх розкопати, тому що нам загрожує обвалом стіна пам’ятки архітектури – будинку №28, який замовник не реконструює, а просто чекає, поки будівля сама завалиться. Криниця нами розкопана на 9 метрів, але вона йде далі. Теоретично глибина материка тут становить 15 метрів. Щоб його докопати, треба його спочатку укріпити.

Жоден такий колодязь у Львові ще не був докопаний до кінця. Їх знаходили кілька разів, але не в такій кількості, як на цій території.

Зараз ми завершуємо роботи, а при написанні звіту будемо давати свої пропозиції, змусити ми нікого не можемо. Збереження пам’яток також залежить від влади, якби вона постаралася, то могла би вплинути на замовника.

Споруди 14 століття були би чудовою атракцією для туристів. Я розумію, ще все це коштує дорого, але ще одного шансу на відкриття і збереження Дерев’яного Львова у нас може не бути.

тематичні фото тут

 


КОМЕНТАРІ 17 +

КОМЕНТУВАТИ

  • Josef27 липня 2009 07:06 Відповісти IP:  82.81.153.--- Не треба нас дурити п. Юрію. Це ж яка приватна чи гром. організації мають право щось упорядкувати у Львові на теріторiї архітектурному заповіднику окрім мерії? Достатньо порівняти стан пл. Ринок і найближчих вулиць, які мало не шампунем миють, і як навмисно засмічується і руйнується євр. дільниця і майданчик коло руїн "Золотої Рози", де щорічно "ковалі" із "Свободи" витанцовують гопак на євр. руїнах. В той час, як задля показухи пл. Ринок прикрашається, євр. дільниця виглядає, як після тривалого бомбардування. А винні звичайно ж євреї!
  • Юрій27 липня 2009 10:55 Відповісти IP:  0.0.0.--- Хочу нагадати, що ця дуже історична і важлива для євреїв територія вже стільки років заросла і знаходилась в жахливому стані. І чомусь ніхто про це не згадував і ненамагався якось її впорядкувати. Бо привикли робити це не своїми, а чужими роками (в даному випадку міста або держави). А ось коли почалось будівництво відразуж згадали про історичну цінність. Особливо з акцентом на "цінність", бо створюючи шум можна грошенят заробити. Дуже цікаве ставлення пана Josefa до єврейської спадщини.
  • Josef26 липня 2009 07:04 Відповісти IP:  82.81.175.--- Не тільки не зберігаєте євр. істор. спадщини, а ще й методично і несамовито нищите. Хоча за міждержавними угодами (1993 р.) з урядом США мали би зберігати, і не за єврейский, а за власний рахунок. Згадайте: нищення євр. кварталу за Оперним, перетворення євр. цвинтаря (з 1414 р.) на барахолку (1996), руйнацію фрагменту Золотої Рози (1998). Тепер взялися за євр. дільницю (з 1383р.) Я вже 10 років не у Львові, але дивитись спокійно на то скажене варварство не збераюсь. То ще не психоз, то тільки квіточки.
  • Прагматик26 липня 2009 02:18 Відповісти IP:  77.87.155.--- Ну от чому у нас так.Як тільки щось будувати то згадують про спадщину. Є ж території де потенційно можна знайти купу тих же знахідок.Грошей нема на розкопки? Згоден.Так може ці розкопки організовувати як практичні роботи для студентів археологів.І їм користь і місту.Якусь мінімальну суму місто ж виділить,на укріплення і т п. Тільки археологи,разом з міською владою узгоджували попередньо де планується будувати наступний об*єкт. А то як щось будувати то зразу всі згадують що ми спадщину історичну не зберігаємо.
  • to Josef26 липня 2009 12:41 Відповісти IP:  157.158.0.--- Ти клінічний випадок. Неочікуваний психоз.
  • SOS25 липня 2009 01:57 Відповісти IP:  194.44.59.--- Шановні про що ви ведете дискусії, за такими нікчемними дискусіями забуваємо про мету дискусії. Але вважаю. що дискусії мало потрібно підключати слуг народу, зокрема депутатів з комісії архітектури, Москалюка,Білоуса культури Іващишина, Усач, Полякову, ландшафту Крушельницьку і Лясковську. Нехай розглянуть листи на комісіях щодо продовження розкопок. А балакати, балакати сісти і заплакати це кожен може. Потрібно підключати широку громадськість треба щось робити. Бо більші злодії не ті хто крадуть, а ті хто дивляться на це і мовчать.
  • Josef25 липня 2009 08:59 Відповісти IP:  79.183.10.--- Краще згадайте як ви пускали слинки та бульбашки за советів, коли захищали власну спадщину. Що ж ви такі "толірантні" не звернулися до науковців Комітету збереження євр. спадщини у Київі і не залучили їх до пошуків? І чого порпатись у череві більше як 600-літної євр. дільниці, коли проект готелю ще не затверджено? Про те, що громада готелю накриє і подавить останні істор. будинки кварталу, та про те, що актив. буд. роботи призведуть до осідання грунтів і руйнації стар. будинків, ніхто ж не думає. А би затерти останні сліди євр. присутності у Львові.
  • Юля24 липня 2009 05:19 Відповісти IP:  194.44.77.--- І що ж ви так слиною бризкаєте, а пояснити не можете, чому пінитесь?Звичка? Якщо переживаєте за історію свого народу - зберіть свою общину і проспонсоруйте збереження!!! Українські археологи ж переживають, а ви коментарі пишите. По-друге, Львів - багатонаціональне місто, але УКРАЇНСЬКЕ. І спільність тільки в тому, що ви на українській землі, так само, як і ми. Але ми на своїй і поводимось толерантно (уявляю, що ви можете на це відписати), а вам скрізь всього мало. Недаремно більшість іміджмейкерів та піарщиків вищого гатунку - євреї: багато шуму, насправді із нічого. Хочеться вірити, що Юзеф - то поодинокий екземпляр серед представників свого народу...
  • Josef24 липня 2009 04:00 Відповісти IP:  0.0.0.--- Не треба за нас вирішувате що для нас краще. Засуньте собі той зірковий готель з 2-пов. стоянками під Руську церкву. Не було в нас ніколи спільної історії з руйнівниками і погромниками. Йдеться не про спільну історію, а про скажену руйнацію всього неукраїнського. А що до "смердючих мікв", так хіба ж не ви їх загарбали і зробили з них водну лічницю з входом з вул. Руської? Що ж ви такі ласи на чуже майно, як вони вам вже таке смердюче?
  • Нонік24 липня 2009 01:52 Відповісти IP:  91.124.67.--- Панове схаменіться, то Юзек плаче не за розами-синагогами, то він плаче за вонючими міквами. Вони ж такі милі юдейсткому серцю!
  • to Josef24 липня 2009 11:00 Відповісти IP:  194.44.77.--- Тобто історію Львова, який тепер для нас, на жаль, спільний
  • to Josef24 липня 2009 10:57 Відповісти IP:  194.44.77.--- Пятизірковий готель з двоповерховою підземною парковкою якнайкраще відповідатиме Вашому єврейському середовищу! Люди прагнуть зберегти історію - спільну, але вам та історія в одному місці, судячи із залізної аргументації, від сльозливості якої я зара сі сплачу...
  • Josef24 липня 2009 10:12 Відповісти IP:  79.181.0.--- У свідомості невігласів будь яка єврейська дільниця асоціюється з гетто. Зверніть увагу, що назва гетто виникла лише в 16-му столітті, а єврейська дільниця у Львові відома з 1383 р. Тоді про "гетто" ще ніхто і гадки не мав. До чого ви пропонуєте долучатися, до остаточної руйнації єврейского історичного середовища? Так ви, панове, впораєтесь з цим і без нас. Тим більше, що досвід у цій царині у вас дуже багатий. З вашої легкої руки тільки в цьому кварталі зруйновано 3 синагоги: Золота Роза (1582), Бет Мідраш (1798), Велика міська (1800).
  • Юля23 липня 2009 06:15 Відповісти IP:  194.44.77.--- І будуть заморські туристи у культурній столиці України тішитися фешенебельними готелями та масово оригінальними кнайпами...
  • to Josef23 липня 2009 06:14 Відповісти IP:  194.44.77.--- Про гетто багато хто знає. В чому суть претензії? Долучайтеся, допомагайте зберегти "своє" добро. Тим більше можете апелювати до таких законів. Успіхів!
  • Josef23 липня 2009 05:37 Відповісти IP:  0.0.0.--- Хоч би слово або півслова про те, що розкопки ведуться в найдавніший єврейський дільниці Східної Європи, відомої з 1383 р. А справді, навіщо згадувати? Тепер же все українське. Длубаємся браття в чужому добрі! Це ж таке задоволення! А все що найдемо наше буде. Українське. А Украіна, між іншим, підписала угоду в 1993 р. про збереження історичного середовища і спадщини жертв геноциду! А у Києві існує Комітет по збереженню єврейської спадщини. Але шо нам хлопці тиї євреї? Відкрили ж їм "жидівську кнайпу", і най си тим тішат.
  • шкода23 липня 2009 03:48 Відповісти IP:  194.44.77.--- громадськість не змогла відстояти готичну капличку, яку зарили під трамвайною колією (зараз про наявність під землею будівлі 16 століття нагадує хіба квадрат викладений бруківкою поблизу катедри). Боюсь у цьому випадку результат не буде кращим

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

Завантаження...
RedTram