Основні концепти розвитку Львова та Львівщини до 2025 року

Дана Громадська Стратегія сталого розвитку Львова та Львівщини до 2025 року (План дій до 2025 р.) розроблялась завдяки суто ініціативі та громадській позиції багатьох людей нашого краю, без залучення коштів іноземних спонсорів (грантів). На нашу думку, така Стратегія не має мати одного персонального авторства*, авторами можуть стати всі кому не байдужа доля нашого краю. Ми вважаємо, що наші нащадки будуть вдячні всім хто долучиться до її створення. Особливо хочеться висловити велику подяку Мар`яну Долішньому (НАН України), Івану Дуцяку (Західний науковий центр), Степану Злупку (Львівський національний університет імені Івана Франка) які своєю позицією підтримали розроблення такої народної стратегії, хоча і не могли за певних обставин це відкрито проголосити.

Зважаючи на обмежені ресурси, ми не мали змоги широко та публічно позиціонувати проект, хоча деякі розділи, як усно так письмово доповідались чиновникам досить високого статусу як в області так і місті (2004-2006 рр..). На жаль до їх свідомості ми так і не змогли достукатись.

Як організація, що працює в галузі конструювання систем управління, розробки стратегій та побудови прогнозів, в даному випадку, просторового розвитку, ми старались передбачити зміни, що можуть відбутись в державі вже найближчим часом на адміністративно-територіальному, бюджетному, а також податковому рівнях. Також, намагались врахувати зміни планетарного маштабу, зокрема вимоги Кіотського протоколу та інших міжнародних документів.

Впевнені, що правильно сформувавши систему цілей можна вже сьогодні говорити про бюджет Львова на рівні 1,7-2,0 млрд.грн., а в майбутньому про 5,0-6,0 млрд.грн., створення близько 20,0 тис. високооплачуваних робочих місць.

Визнаючи певні недоліки цього документу закликаємо, не відкладаючи на завтра, долучитись до подальшої розробки, вдосконалення та втілення такого проекту.

Об`єднаймо свої зусилля заради України!
Ініціатор проекту: Андріян Фітьо

З електронною версією документу можна ознайомитись на сайті за адресою:
http://www.mbusiness.org.ua  

Зауваження, виправлення та побажання надсилайте за адресою: e-mail: expert@lviv.farlep.net  


Мета: об’єднання громадських організацій, бізнесових структур, представників влади навколо ідеї УКРАЇНА бренд № 1 у світі, через створення на Львівщині моделі синергетичного інтелектуального розвитку. Ми маємо стати прикладом для наслідувань, рубежем передового інноваційного та екологоорієнтованого мислення.

Україна - еталон ноосферного розвитку XXII століття (2100 р.)


Україна - зелені легені Європи (2050 р.)
(ландшафтна перлина світу)


Львівщина - модель синергетичного інтелектуального розвитку (2025 р.)

Історія
Старовинний Львів був одним з головних і найбільших міст Галицько-Волинського князівства, Речі Посполитої, Австро-Угорської імперії. Сувора доля судилася місту — сотні пожеж, десятки воєн та епідемій, штурмів і облог пам'ятають його стіни. Але наперекір усьому Львів ставав з кожним століттям усе більшим, могутнішим й кращим. І це, великою мірою, завдяки тому, що заснований був на перехресті важливих торговельних шляхів, це зумовило його швидкий економічний розвиток, сприяло становленню тут, як говорять сьогодні, крупного осередку ділового життя та бізнесу. Здавна славився Львів талановитими ремісниками й майстрами — ювелірами, пекарями, шевцями і, звичайно, будівельниками, які об'єднувалися за фахом у так звані цехи. До 1572 року відноситься згадка про самостійний цех будівельників, що проіснував до XIX століття.

У кращих спорудах старого міста втілені творчі здобутки й фантазія визначних зодчих Павла Римлянина, Петра Барбона, Петра Красовського, Амвросія Прихильного... У місті Лева діють десять вузів, серед яких Львівський державний університет ім. І. Франка, Державний університет "Львівська політехніка", Лісотехнічний університет, Українська академія друкарства ім. І. Федорова, академії мистецтв та ветеринарної медицини.

Львів — місто-музей і місто музеїв. Численних відвідувачів приваблюють унікальні зібрання й різноманітні колекції, що зберігаються в Національному та Історичному музеях, Картинній галереї, Музеї історії релігії та "Арсеналі" — музеї старовинної зброї. На розі вулиць Друкарської та Ставропігійської ще на початку ХУІІІ століття було засновано аптеку, що діє й сьогодні. У 1966 році у її приміщенні створено першу в Україні Аптеку-музей. uk.wikipedia.org.wiki.

1. Україна – еталон ноосферного розвитку XXII століття (2100 р.)

"Завданням часу є
не державна організація науки,
а державна допомога
науковій творчості нації"
(Володимир ВЕРНАДСЬКИЙ)

Техногенний вплив на навколишнє природне середовище поставило людство перед вибором подальшого шляху розвитку суспільства: чи орієнтуватися йому, як і раніше, на безмежне зростання виробництва, чи це зростання повинно відповідати реальним можливостям Природи і людського організму, не тільки найближчим, але й віддаленим цілям соціального розвитку.

Під еталоном, ми вважаємо, слід розуміти зразок, приклад, який застосовується для доведення певних смислових зв’язків між явищами тієї чи іншої сфери розв’язання проблеми, що виникають, методи та принципи дослідження. Розгляд України як еталону, парадигми, реалізованою в практичній діяльності, являє собою сукупність принципів і правил, які визначаються не лише регламентуючими документами, а й сукупністю норм, цінностей, зразків поведінки, які часто діють не тільки на свідомому а й на несвідомому рівні. З погляду концепти парадигми сьогодні досліджуються різні сфери суспільної діяльності, трансформація яких базується на новому баченні цілей та перспектив, встановленні кардинально інших принципів розвитку що базуються на морально-етичних цінностях.

Сьогодні будь-які наукові дослідження, спрямовані на вироблення стратегії розвитку, не можуть бути ефективними без урахування наявних світових тенденцій і сучасних викликів. Отже, бути еталоном це означає бути першим, це означає мати суттєві конкурентні переваги.

В сучасному світі створюється грандіозний перехід від епохи техногенної до епохи екологічної. Цей перехід повинен пройти обов’язково, так як в залежності від нього залежить доля людського роду. Від того чи зуміє стати людина екологічним створінням чи ні, залежить бути її на Землі чи не бути.

Прихильник моделі стійкого розвитку Лосєв А.В. зазначає, що досягти мети збереження та розвитку людства можливо, якщо основні процеси будуть керовані Розумом. Йдеться про сукупний Розум — і не лише український, а й світовий, тобто про ноосферний розвиток людства загалом, про роль у ньому сукупного світового інтелекту, науки, інформації тощо. Це концепція базується у переході нашої країни на ноосферний шлях розвитку. З урахуванням ноосферної концепції для України необхідно і можливо перейти до моделі стійкого розвитку, головна мета якого в тому, щоб зберегти природу та її багатства не тільки для сьогоднішнього покоління, але й для наших нащадків. Новий підхід передбачає тлумачення понять «інтелект», «розвиток», «інформація» в якнайширшому контексті творення добра і зла на шляху прогресу людства.

Цілісний саморозвиток системи "суспільство-природа" пов'язує між собою як космічні, фізико-хімічні, біологічні фактори біосферних процесів, так й характерну виробничу діяльність, техногенні, демографічні фактори, політичні відносини, проблеми духовного життя суспільства (Г.А.Бачинський, В.Д. Комаров, Ю.Г. Марков, Ж.Д. Маркович). Сучасна філософія, природничі та гуманітарні науки використовують категорію "ноосфера" для позначення вищої організованості людства з переважанням гуманістичних засад і "всесвітнього спілкування життя" (В.П. Казначеєв, Є.А. Спірін). Відповідно ноосферна концепція повинна суттєво зрости у розвитку суспільства роль духовних, інформаційних факторів по відношенню до речовинно-енергетичних. При цьому важливо формування екогармонійної особи, здатної забезпечити оптимальне взаємовідношення людини з соціальним та природним середовищем.

Україна як еталон ноосферного бачення XXII cт. розвитку цивілізації, тобто самостійна, могутня, незалежна економічно і соціальна одиниця, потребує мобілізації усіх без винятку її наукових складових. Ми віримо, що станемо першою у глобалізованому світі державою, що досягла такої високої цілі.

2. Україна – зелені легені Європи (2050р.) (ландшафтна перлина світу)

Наукою доведено, що зелені насадження є ознакою цивілізованості, найдешевшим, найефективнішим біологічним засобом очищення навколишнього середовища. Адже один гектар лісу виділяє 3-4 т кисню, поглинаючи 4-5 т вуглецю і відфільтровує 50-70 т пилу.

В матеріалах Конференції ООН 1992 р. з навколишнього середовища і стійкому економічному розвитку відзначалось, що ліси з їх складними екологічними процесами є необхідними для економічного розвитку і підтримання всіх форм життя.

Загальний стан лісів, особливо що стосується рекреаційних ресурсів в Україні на сьогоднішній день не відповідає еколого-економічним вимогам зважаючи на глобальну урбанізацію. Лісосировинна база виснажена.

За історичними джерелами, у XVI – XVII ст. лісистість України була майже втричі більша. Лише за період 1796—1914 р. (становлення й розвитку промисловості, залізничного транспорту, торгівлі деревиною та її продуктами) площа лісів України зменшилася більш ніж на 40% (із 7657 до 4476 тис. га).

Загальна лісистість України становить 15,7%. Ми вважаємо, що оптимальним показником може бути не менше 20%.

В умовах інтенсивної експлуатації природних ресурсів регіону, розвитку шкідливих антропогенних процесів і зростання ролі лісів в екологічній оптимізації ландшафтів все більшого значення набуває збереження тих, що є, і створення нових лісових насаджень. Для підтримання екологічної стабільності в ландшафті дуже важливо, щоб лісові насадження були рівномірно поширені на території регіону. Це сприятиме регулюванню поверхневого стоку, переведенню його у внутрішньоґрунтовий, зменшенню швидкості вітру і повітряних мас, створенню нормального теплового і водного режиму.

Основний акцент концепти позиціювання ставиться на:

1) Збільшення лісистості території України (понад 20%)

2) Збільшення площі природоохоронних та природо заповідних територій (від 4 до 10,4% відповідно до Закону Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки )

3) Розроблення проектів створення відведення земель для організації території об’єктів природо-заповідного фонду відповідно до закону України про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки;

4) Розвиток оздоровчо - рекреаційного та туристичного комплексу, а саме:
- розвиток активного “зеленого” (екологічного) туризму;
- кінного;
- лижного;
- пішого;
- бальнеологічного;
- водного;
- велотуризму.

5) Підвищення санітарно-гігієнічних, водоохоронних, ґрунтозахисних функцій застосування лісів та їх естетичну цінність.

Розширення площі лісів, стимулювання розвитку території як центру міжнародного туризму та рекреації сприятиме залагодженню важливих соціально-економічних проблем не лише Карпатського регіону але і всієї території України.

3. Львівщина – модель синергетичного інтелектуального розвитку

Сьогодні всі, хто здатний мислити і кому не байдуже майбутнє власного краю, не можуть не розуміти, що тільки створивши комплекс інноваційних структур випереджального і потужного духовно-інтелектуального потенціалу (системи національної та регіональної науки, освіти, культури, економіки), а також використовуючи творчі і патріотичні зусилля людей, Україна, зокрема кожна окрема область спроможна вибудувати концепцію власного розвитку і віднайти ефективні механізми гуманізації сучасних глобалізаційних процесів чи, принаймні, синхронізувати їх зі своїм становленням. Це стосується не тільки України, а й багатьох інших держав, які прагнуть стати розвиненими та інтегруватися у світовий простір як рівні серед рівних, а не як денаціоналізовані єврожебраки.

В умовах інформаційного суспільства засобами територіального розвитку стають інтелект людини, її творчий потенціал, інформація та знання, а методи впливу органів публічного управління базуються на застосуванні установок світової парадигми, які передбачають використання інформаційно-комунікативних технологій, інформаційних ресурсів. Відповідно, зростання економіки визначається більшою мірою не матеріальними, а інформаційними ресурсами, інформаційно-інтелектуальною діяльністю та спроможністю продукувати нові знання.
Модель досконалого інтелектуального розвитку Львівської області передбачає створення організаційно-економічних умов ефективної реалізації освітнього, інформаційного та науково-технічного потенціалу.

Проект: Біном 5 ЦЛ (2025р.)

Формула 5 цілей синергетичного інтелектуального розвитку

1 ЦЛ – центр ділового туризму (бізнес-рекреаціії)
2 ЦЛ - фінансово-інвестиційний центр
3 ЦЛ - центр чистого виробництва та інноваційних технологій
4 ЦЛ – культурно-мистецький центр
5 ЦЛ – освітній, науковий та спортивний центр


1 ЦЛ: Львівщина – центр ділового туризму (бізнес-рекреації)

Від того як відбудеться офіційна урядова чи ділова зустріч, переговори, презентація масштабного проекту може залежати доля тисяч людей, фінансового контракту або розвиток цілого регіону.

Діловий туризм – це сучасна форма організації міжнародного та бізнесового спілкування метою якого є здійснення ефективного і дієвого діалогу у відповідних умовах.

Саме поняття Business Travel або «діловий туризм» – поняття досить нове навіть за сучасними мірками. На Заході діловий туризм почав стрімко розвиватись у 80-х роках минулого століття і зараз вважається надзвичайно прибутковим бізнесом.

В Україні цей вид туризму практично не розвинутий. Наявні історичні, культурні та рекреаційні ресурси Галичини – сприятливе середовище для формування такого потужного бренду, під назвою: «Львів – центр ділового туризму та партнерства».

За висновками західних експертів доходи від відвідувань певної території з бізнесовою метою значно перевищують доходи від звичайного туризму при умові ефективної організації такого туризму. Витрати ділової людини в 4-5 разів перевищують витрати звичайного туриста. Варто зазначити, що половину своїх доходів авіакомпанії за кордоном отримують, власне, від бізнесової людини і стільки ж отримують готелі. Сьогодні ділова людина, за визнанням російських тур-операторів, найбажаніший клієнт, особливо коли це корпоративний клієнт.

Діловий туризм – це комфортні та ефективні поїздки за різноманітними тематиками, це безпека та конфіденційність проведення ділових зустрічей.

Діловий туризм – це участь та/або відвідання міжнародних виставок, участь у семінарах, конгресах, конференціях, симпозіумах.

Це – проведення корпоративних нарад, корпоративних тренінгів та навчань, зборів акціонерів, зустріч партнерів, обмін досвідом.

Це доступний та швидкісний зв`язок, зручні конференц-зали та зали для проведення виставок, готелі бізнес-класу, заклади харчування з відповідною атмосферою та навченим персоналом, якісні дороги, тобто сервіс на вищому рівні. Бізнес-сервіс в одному місці на одній території.

Орієнтовні доходи бюджету на рівні – 0,4-0,6 млрд. грн.

2 ЦЛ: Львівщина – фінансово-інвестиційний центр

Сталий розвиток будь-якої країни в першу чергу залежить від стану її фінансової системи. Власне, фінансова система – барометр економіки і одночасно є тим важіль, діючи на який можна прискорити або сповільнити процеси якісних соціальних, екологічних, інституційних перетворень.

В економічному житті держави фінанси є досить складним явищем. За допомогою фінансів здійснюється перерозподіл внутрішнього валового продукту, який виступає головним об`єктом фінансових відносин.

З одного боку, суб`єктом цих відносин є держава, а з іншого населення і підприємницькі структури. В країнах з розвинутою економікою, структура фінансових взаємозв’язків формувалась впродовж століть і сягає раннього середньовіччя.

Україна тільки стає на шлях розбудови ефективного управління у фінансово-інвестиційній сфері. Необхідно створити умови для розвитку новітніх ідей, механізмів, інструментів у цій галузі.

Одним з важливих елементів фінансової системи, за допомогою якого і здійснюється перерозподіл капіталу, є високоорганізований фондовий ринок. Конструювання розвитку фондового ринку фактично життєво необхідний вектор подальшого поступу, відправна точка переходу від ручного управління економікою до конкурентноспроможної, адаптивної, самоорганізовуючої системи із залучення інвестицій, як українських, так і зарубіжних.

Орієнтовні доходи бюджету на рівні – 1,0-1,5 млрд. грн.


3 ЦЛ: Львівщина – центр чистого виробництва та інноваційних технологій

Україна належить до числа країн з високим науковим потенціалом. Наукові школи України відомі унікальними досягненнями в сферах розробки нових матеріалів, дослідженнями в галузі космічних технологій, фізики низьких температур, електрозварювання, інформатики і багатьох інших. Пріоритетом для діяльності органів державної влади сьогодні має стати створення умов, що забезпечують не тільки збільшення цього потенціалу, а насамперед його максимальну реалізацію в інтересах суспільства.
Чисте виробництво – продовжуване застосування інтегрованої превентивної екологічної стратегії у процесах, продуктах та послугах для підвищення загальної ефективності та зменшення збитків, заподіяних людству та навколишньому середовищу.
Основним пріоритетом розвитку Львівської області є розвиток її у сфері науково-дослідних інноваційних технологій та чистого виробництва. Будь-яке ефективне управління розвитком повинно зосереджуватися на територіях локального характеру.
Створення центрів чистих виробництв та інноваційних технологій є однією із вимог концепції сталого розвитку (СР). Основним завданням концепції СР, яка пропагує задоволення потреб сьогоднішнього і майбутніх поколінь, є зміна виробничих процесів, що споживають ресурси, виробляють відходи і продукують забруднення, більше, ніж наша екосистема може переробити і нейтралізувати. Концепція ЧВ була проголошена в міжнародному масштабі на конференції в Ріо-де-Жанейро 1992 р. і включена до стратегії сталого розвитку як бажана стратегія в узгодженні нагальних потреб захисту довкілля та економічного розвитку.
Орієнтовні доходи бюджету на рівні – 0,7-0,8 млрд. грн.

4 ЦЛ: Львівщина – культурно-мистецький центр

В широкому розумінні культура – це сукупність як матеріальних, так і нематеріальних ("духовних") цінностей властивих суспільству в цілому або окремій соціальній групі.

Поняття культура в частині нематеріальних цінностей об'єднує в собі науку (включно з технологією) і освіту, мистецтво (літературу та інші галузі), мораль, уклад життя та світогляд.

Загальнопоширене використання слова культура в багатьох західних суспільствах може відображати багатошаровість таких суспільств, коли культурними звуться ті соціальні групи, які знаходяться на вищому рівні культурного розвитку, на відміну від нижчих прошарків суспільства.

Слово культура часто вживається для посилання на елітність та престижність певної діяльності чи продукту, наприклад, витончена кухня, мистецтво, музика, які відносять до "високої" культури як протиставлення "низькій" культурі.

Розвиток Львівської області як культурно - мистецького середовища, тобто такого, що характеризує всю сукупність властивих даному суспільству культурних цінностей, звичаїв і звичок, які необхідно враховувати при розробці стратегії розвитку для того, щоб забезпечити його підтримку з боку населення і суспільної думки країни.
Львівська область розглядається як скарбниця національних ідей та культури, економічний, освітній та культурний центр Західної України.

Орієнтовні доходи бюджету на рівні – 0,1-0,2 млрд. грн.

5 ЦЛ: Львівщина – освітній, науковий та спортивний центр

Львівщина - центр науково-освітніх та спортивних досягнень розглядається як стратегічний ресурс покращання людського життя, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності області на рівні держави та на міжнародній арені.

Освіта, наука і спорт - стратегічна основа розвитку особистості, суспільства, нації й держави, запорука майбутнього, найбільш масштабна і людиноємна сфера суспільства, його політичної, соціально-економічної, культурної, наукової і спортивної організації. Вона є засобом відтворення й нарощування інтелектуального, духовного потенціалу народу, виховання патріота і здорового громадянина, дієвим чинником модернізації суспільства, зміцнення авторитету держави на міжнародній арені.

У Львівській області повинна стверджуватися стратегія прискореного, випереджувального розвитку освіти і науки, фізичних, інтелектуальних, моральних, спортивних та інших сутнісних сил особистості, які забезпечують її самоствердження і самореалізацію.

Розвиток освіти, науки і спорту є найголовнішими умовами утвердження України на світовому ринку високих технологій.
Розвиток Львівської області як науково-освітнього та спортивного центру є головною передумовою виведення області на позитивний імідж та достатній конкурентноспроможній рівень.

Орієнтовні доходи бюджету на рівні – 0,3-0,4 млрд. грн.